ЗАРОДЖЕННЯ ГАЗОВАНОЇ ВОДИ
Першому створити газовану воду вдалося англійському хімікові Джозефу Прістлі в 1767 році. Це вдалося йому після експериментів з газом, що виділяється при бродінні в чанах пивоварного заводу. Далі швед Тоберн Бергман в 1770 році сконструював апарат, що дозволяє під тиском, за допомогою насоса, насищати воду вуглекислими бульбашками і назвав його сатуратором (лат. saturo – насичувати).
Першим промислове виробництво газованої води почав Якоб Швепп. Він в 1783 році удосконалив сатуратора і створив промислову установку для випуску газованої води. На початку XIX століття Швепп для здешевлення виробництва почав застосовувати для газування звичайну харчову соду і газовану воду почали називати „содова“. Новинка швидко розповсюдилася по Англії (такою водою почали розбавляти міцні алкогольні напої) і її колоніям, дозволивши Швеппу заснувати компанію «Schwepp & Co», від якої пішла торгова марка Schweppes.
На відміну від США, де газована вода в основному продавалася розлитою з пляшки, в інших країнах було прийнято споживати її з сифонів, які можна було багато разів наповнювати – як маленьких домашніх, так і великих, що встановлювалися в кафе і барах. Пізніше з'явилися і вуличні автомати з продажу газованої води. У дореволюційній Росії темно-зелена вода вважалася напоєм „панським“, її називали зельтерською (сельтерською), по назві напою (узятого від німецького мінерального джерела Нідерзельтерс), яка вироблялася петербурзьким ресторатором Іваном Ізлером в 30-х роках XIX століття.
Під час „сухого закону“ в США газовані напої замінювали (а іноді і маскували) на заборонені алкогольні напої.
| < Попередня | Наступна > |
|---|






Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису.