DRINKS.TE.UA

ЛЕГЕНДА

Цікава ацтекська легенда про дерево какао. Жив колись в дуже далекі часи садівник-чарівник Кветцалькоатль, у якого був чудовий сад. Серед інших дерев росло в цьому саду і «шоколадне дерево», з плодів якого люди робили згаданий напій (напій «чокоатль»). Проте Кветцалькоатля охопила гординя, і почав вважати себе безсмертним. За це він був покараний богами – вони позбавили його розуму. Божевільний садівник зруйнував весь свій сад, вціліло тільки одне дерево. Це було дерево какао, яке залишалося, таким чином, єдиним представником чарівних дерев.

ПОШИРЕННЯ КАКАО

У 1519г. конкістадори на чолі з Ернандо Кортесом захопили стародавню столицю Мексики Теночтітлан. Палац імператора ацтеків Монтесуми був розграбований. У палацових коморах іспанці виявили великі запаси якихось сушених бобів. З цих бобів, власне, і готували ацтеки згаданий вище напій.

Проте Кортесу цей напій не сподобався. Він віддав перевагу напою, який готували спеціально для царя Монтесуми. Смажені боби какао розтирали разом із зернами кукурудзи у стадії молочної стиглості, до цієї суміші додавався мед і зварений солодкий сік агави, потім все це приправлялося ваніллю. Повернувшись до Європи, Кортес привіз іспанському королеві какао-боби і рецепти приготування «чокоатля», з якого і походить шоколад.

Отже, європейці відкрили дерево какао в першій половині XVI століття. Насіння какао почали вивозити до Іспанії, де були засновані перші фабрики для виготовлення какао і шоколаду.

Через декілька десятиліть про какао дізналися і у Франції. Але і там, до середини XVII століття, ніхто окрім королеви та приближених до неї не вживали какао. Тільки в середині XVIII століття напій набув широкого поширення.

У 1657 відбулася презентація нового напою в Лондоні. Таким чином, шоколад потрапив туди приблизно тоді ж, коли чай і кава, але набув популярності тільки після того, як до нього навчилися додавати ваніль. Пригощання цим напоєм увійшло до традиції багатьох народів як вираз гостинності і уваги. Іспанці переказували, що ацтекський імператор Монтесума пив із золотих церемоніальних кубків тільки шоколад.

Какао-боби, відкриті іспанськими конкістадорами в Мексиці і Перу, спочатку використовувалися не тільки для приготування їжі і напоїв, але і як гроші. У США виробники шоколаду вперше отримали їх від рибаків Глостера (шт. Масачусетс), які приймали ними плату за товари, що привозяться на обмін до Південної Америки. А жителі Мексики з найдавніших часів і до другої половини XIX століття плоди какао використовували як грошові знаки. У певний пеіод це породило «шоколадних фальшивомонетчиків», які витягували насіння з плодів і заповнювали їхню оболонку землею, потім боби склеювали і пускали в обіг.

З часом дерево какао розповсюдилося до Африки і нині основним виробником какао-бобів є республіка Гана, у минулому Золотий Берег. Економіка Нігерії, Камеруну, Берегу Слонової Кості також в значній мірі залежить від цієї культури. Згідно переказу в 1876 р. (за іншими даними, це було на декілька років раніше) коваль Тетте Куарши з міста Мампонг побував на острові Фернандо-По. Повернувшись до Гани, він привіз з собою мішечок какао-бобів. Він посіяв їх на рідній землі і через чотири роки зібрав перший урожай. Заповзятливий коваль продав насіння своїм друзям і сусідам. Так, поступово культура какао витіснила в країні всі інші культури. Сьогодні ганці стверджують: «... для нас какао так само, як Ніл для Єгипту...»

У 1891г. англійці вивезли першу партію какао-бобів з Гани. А через 6 років англієць Роунтрі відкрив в Йорку шоколадну фабрику «Роунтрі энд компані лімітед», від якої незабаром пішли дочірні підприємства в Канаді, Ірландії, Голландії, Австралії. Почали будуватися шоколадні фабрики в США, Німечині, Швейцарії; в середині XIX століття було організовано виробництво шоколаду в Росії.